Послання помаранчевим лохам?

[Москаль]

Извините за жаргон. Если москвичам в падлу читать - переведу.

Читать и плакать, плакать и ржать!

Послання помаранчевим лохам?
Остап Кривдик, для УП, 20.11.2006, 16:32


Ви нас киданули. Намахали. "Поімєлі", в більш грубому виразі.

Так ми, громадяни, почуваємося зараз. Так, це про вас, про "помаранчевих політиків", котрі йшли в Раду під, по суті, гаслами Майдану зразка грудня 2004-го – правильними словами про "тюрми для бандитів" і "підтримку середньому бізнесу".

Пройшли. І здали все підряд, знову ставши "опозицією", побивши між собою горшки і пустивши до влади вчорашніх. Ви – торгаші: продаю місце в списку, міняю прем'єра на віце-спікера і два комітети, "бандитам – тюрми" на "Україні – стабільність".

А еквівалент обміну – слова – дешевшає. "Демократія?" "Парламент?" "Президент?". Смітник, унітаз і совок – більш поважана тріада.

Що ж робимо зараз ми? Ми, очевидно, також почуваємося "лохами".

Ми, очевидно, сердимось на вас, "помаранчевих політиків". Ви забираєте нашу увагу і злість – в той час, як "прафєсари", пахли, окулярокради і бородаті гуманітарні полковники підминають під себе владу – тихесенькою сапою успішно опускаючи нас, "помаранчевих", у наших же очах.

Наша енергія руйнує "квазі-наше", не створюючи нічого нового і не протидіючи ворожому – кримінальній олігархії, котра вже керувала нами до 2004 року.

Майдан активно ховали всі ви, всі його "партійно-виборчі" учасники.

Перш за все, Юлія Володимирівна і її блок, які наполегливо штовхали "Нашу Україну" в обійми "біло-голубих", послідовно не голосуючи за уряд Єханурова після вересневої відставки 2005 року (результат – "меморандум" про "відсутність репресій" щодо фальсифікаторів), відправляючи його у відставку вкупі з тими ж "біло-голубими" в січні 2006 року, проводячи відверто "антинашоукраїнську" виборчу кампанію.

По-друге, сама "Наша Україна" – чи то модним телефончиком і крутою машиною президентського сина, чи то не менш модною машиною головного "нашоукраїнського" нафтогазівця Івченка, чи то відвертою ідеологічно-моральною безхребетністю Зварича – "з Партією Регіонів у нас немає ніяких ідеологічних розбіжностей".

По-третє, успішно "продана" Морозом за посаду спікера Соцпартія.

По-четверте, "четверті помаранчеві" лебеді, раки і щуки – ПРП-Пора, УНП і Блок Кармазіна, які, пішовши поодинці, "успішно" втратили більше 3-х процентів наших голосів, прогавивши справжню помаранчеву "золоту акцію".

Завдяки вам представники "біло-голубого" табору зараз уже не кримінальні злочинці, фальсифікатори виборів і пострадянські хабарники-бюрократи, за якими плачуть статті Кримінального кодексу, а монопольні речники інтересів Сходу і Півдня України, екс-опозиція, тепер – влада.

Це ви дали їм можливість воскреснути і зайняти цю нішу з реальною підтримкою виборців, у яких не було нормальних "не-помаранчевих" альтернатив.

Підла логіка "меншого зла" керувала нами протягом усієї виборчої кампанії. "Підтримуй помаранчевих, якщо не хочеш жити під голубими"!

Наш вчорашній вибір на користь вас – просто фантастика: от стояли на Майдані і про таке мріяли!

Ми таки обрали вас, помаранчеву більшість, яка розсипалася, мов картковий будиночок. Чи усвідомлюєте ви, політики, що через ваші торги й інтриги у багатьох українців просто опустилися руки?

Ми знову повернулися на кухні. Ми втомилися сподіватися й очікувати, прогнозувати та жахатися чергових ідіотизмів і розкрадань.

Ми втратили відчуття, що ми потрібні тут, у цій державі, де одні займаються газом, другим треба вільні економічні зони відновити, а третім – намітингувати на перших і других.

Очевидно, що зухвале тріумфуюче повернення щербанів – виклик: "ну шо, лохи, не ждали?".

І хоча злості у нас достатньо, ми не бачимо перспективи нашого протесту – а просто сказати "фе" нам видається недостатнім. "А що далі?" – питання, яке висить у повітрі, і перспективи, видається, не бачить ніхто (навіть пофантазувати ніяк, як сказала моя співробітниця).

Словом, безрадісно воно. І в цій безрадісності є доля провини кожного з нас, громадян: ми не посадили щербанів, ківалових, клюєвих, гавришів, шуфричів. Ми не приструнили апетити порошенків і тимошенків. Ми не стриножили морозів, щоб вони не торгували своїми "золотими акціями".

Ми не зробили цього не тільки в Києві – ми повинні були посадити місцевих кірп, бакаїв, царенків і білоконів, які фальсифікували вибори і змушували нас і наших батьків голосувати "по-проффєсорськи".

Очевидно одне: в цій (нашій?!!) країні або треба щось робити, або валити звідси геть – це якщо займати активну позицію в житті, а не плисти за течією.

В стратегічному плані на державу впливати можна, тільки маючи у ній владу. Це – не ціль громадського суспільства: йому потрібно встановити "нормальність", у якій ця влада "нормально" себе поводитиме, і за порушення цієї "нормальності" не кум кума відпускатиме, а міліціонер саджатиме злочинця до тюрми.

В подібній ситуації безнадії вже були громадські рухи кінця 80-х. Тоді їх вбила економічна депресія початку 90-х і "приватизація" цих рухів партіями, котрі плодилися, як пуголовки в калюжі.

Зараз у нас – схожий нуль, викликаний черговою кризою довіри.

На моє переконання, трьома найважливішими напрямками громадської "помаранчевої" дії майбутнього мають бути:

1) екологія,
2) архітектура і житлово-комунальне господарство,
3) культура.

Довіра до інших і віра в свої сили – поруч з людьми ("кадрами"), ідеями й грішми – є найважливішими ресурсами для перемоги.

І, може, проблема в тому, що ми, громадяни, розучилися мріяти, а мрії перетворювати в задачі? Довіру перетворювати на спільноту?

Розчаровуючись, ми замикаємося в собі і дробимося. Завдання "вчорашніх" – перетворити нас з такої спільноти в одиниці, щоб розібратися з нами по одному: кому – виклик у прокуратуру, кому – нові ціни за квартплату, кому – нові хабарі в податкову і на митницю.

Словом, древнє "поділяй і володарюй".

Поки що наше розчарування – це наше самовбивство. В чергу, майбутні лохи: пахан чекає, поки розчаруються всі!

Остап Кривдик, політолог, активіст
_________________
От чЁрта открестишься, а от москаля и дубиной не отобьЁшься.
(Русская пословица)

[Ольга Киевская]

Библию надо читать: не сотвори себе кумира.
Вроде, изначально непонятно было, что вся эта паморочная свора продажна до неприличия. Но оранжевые очки мешали увидеть, что сама по себе организация "революции" явно сделана за деньги, и очень большие. Оранжевые же лохи, вместо того, чтобы проанализировать, откуда все эти палатки, флажки, курточки, блестящая инфраструктура, а, главное, для чего, поперлись орать "Ющенко!". Стадо и только. Причем, до сих пор стадо, руководствующееся мифами 2004 года о "бандитах" и "фальсификаторах". Так ничего и не поняли.
А потому их имели, имеют и иметь будут. Без вазилина. А оранжевые "политологи" и "активисты" будут громко плакать.

[Внемир]

[Ольга Киевская]

Не интересно - не читайте. Это касается всего, кроме правил форума http://www.anti-orange-ua.com.ru/forum/rules.php. Прошу обратить самое пристальное внимание на п. 4

[Внемир]

[Одессит]

Внемир, прикол в том, что в настоящий момент другая риторика и не работает. Украинское население как правило крайне малограмотно в экономическом, историческом и политическом смысле. Логические аргументы не доходят, застревают. Только сенсационные, скандальные или провокационные заявления могут как-то пробить общую усталость от политики, которой сейчас характеризуется общество. Хотя, конечно, ситуация и неприятная, но это - объективная реальность, увы...
_________________
На Украине жил - в цирке не смеешься...

[Внемир]

[Москаль]

Хм... А может Вы не там, или не так, или не то ищете?

СкрупулЁзный научный анализ нынешних процессов дадут историки. Лет через 50. имхо
_________________
От чЁрта открестишься, а от москаля и дубиной не отобьЁшься.
(Русская пословица)

[Одессит]

Да вы поймите, Внемир... Вы говорите с представителями одной из противоборствующих сторон. Даже не так: с представителями конкретной группы политически активных граждан с левой пророссийской ориентацией. Было бы глупо ожидать от них предоставления вам фактов, очерняющих их позицию.
Честно говоря, лично для меня вопрос прав я или нет во многом даже не стоит. А если и стоит, то ответы на него будут именно что на субьективном уровне. Знаете, как "я люблю свою страну, потому что она моя". Мои убеждения в этом плане формировались на протяжении всей жизни, и сейчас вопрос стоит не в том, чтобы найти им логическое обоснование, хотя, наверное, если я почешу в затылке и долго подумаю, то смогу его привести.
Факты и доводы, безусловно, ищутся и прорабатываются. Читайте внимательнее этот форум. Здесь есть немало статей вполне аналитических, ссылающихся на конкретные факты, документы и т.п.
Данный конкретный материал, кстати, уж действительно со значительной вероятностью написан каким-то померанчевым реваншистом вроде Поры. Их стилистика и их цели.
А про нормальную работу - да пытаемся, пытаемся... Но поймите вы, мы (почти все) НЕ политики. Мы простые граждане общества, пусть и обладающие активной гражданской позицией. В нормальном обществе вообще единственным, что нам нужно было бы делать, это голосовать на выборах, знаете ли. Но общество у нас НЕ нормальное. вот и приходится что-то делать - в меру наших слабых сил, занятости в поседневной жизни и т.п.
Вы сказали, что вам нужна информация. Пр-р-ррошу. Какая конкретно? Думаю, все здесь попытаются ее вам предоставить. Более того, лично я вообще постараюсь, чтобы и сама информация, и мое ее отражение было максимально нейтральным.
_________________
На Украине жил - в цирке не смеешься...

[Москаль]

[Одессит]

Во, Москаль, я про то же самое..
_________________
На Украине жил - в цирке не смеешься...

[Внемир]

[Внемир]

[Внемир]

[Одессит]

А насчет вил и голосования - тут вы правы. Мы далеко не всегда знаем, за что на самом деле голосуем. Те же симпатики социалистов я не уверен, что голосовали за эту коалицию, хотя, как показывают опросы, относительное падение рейтинга у СПУ меньше, чем у НУ.
Но суть даже не в том.
Суть в том, что на Украине уже очень давно играет роль не то, как голосуют, а то, как считают. При всех президентах и на всех уровнях голосования. И все это понимают. Как где-то было хорошо написано, что демократия - это когда каждый человек в день выборов имеет право зайти в кабинку для голосования и поставить галочку в любом понравившемся ему месте. Это - раз.
И два.
На Украине имеет место довольно серьезное, радикальное противостояние групп людей с диаметральными политическими интересами. Я даже не знаю, есть ли аналоги у вас в Росии - помоему, нет. У нас конечно есть нейтральная прослойка или что-то в этом духе, но она постепенно сокращается, и в будущем нас ждет четко поделенное на две части общество, каждая часть которого будет готова вцепится друг другу в глотку. Ну, может быть их будет разделять какой-то ментовский кордон во главе с кликушествующими политиками, провозглашающими, что надо "объединять Украину". Но это - слова, а компромисс между этими группами, увы, слабо возможен...
_________________
На Украине жил - в цирке не смеешься...

[Внемир]

[Москаль]

[Внемир]

[Одессит]

Внемир, что вы их не видите - это-то еще ладно. Плохо то, что мы их не видим.

"Легче. Выйти на Майдан, поднять бучу, силовым методом добиться смены власти. Вилы", в моем понимании, это решение вопросов силовыми методами с привлечением народных масс. "

Вот разница в том, что в моем понимании вилы - это когда САМИ народные массы идут на Майдан. Увы, большинство акций на Украине сейчас - проплаченные. Я имею в виду действительно массовые, пиаренные акции. Это - не "вилы". Это просто как такое мероприятие. Людям платят бабосы, людей везут, кормят, люди знают, что ничего такого не произойдет, что это безопасно.. Какие ж это вилы? А вот когда люди сами, без денег, иногда на свои средства добираясь на акцию из другого конца Украины идут, хотя и понимают, что для них это может плохо кончится - или лицо набьют, или в милицию заберут...
Вот это - вилы...

Но дело даже не в том.
Как по мне, уж лучше диктатура, как, по вашему мнению, у вас, чем бордель, как у нас.

"Приняли дурацкую конституционную реформу о парламентаризме Украины."

Если бы не она, я уж и не знаю, чего бы там натворил наш трипольский пчеловод....
_________________
На Украине жил - в цирке не смеешься...

[Москаль]