Bagira
Участник
Зарегистрирован: 25.02.2005
Сообщения: 513
Откуда: Донбасс
|
|
|
|
|
http://provokator.com.ua/n/2005/04/13/011707.html
13.04.2005, 01:17 Генпрокурора Пискуна могут отправить в отставку!
На предстоящей пленарной неделе в парламенте, возможно, будет рассматриваться вопрос о недоверии генеральному прокурору Украины Святославу Пискуну, заявил народный депутат Украины, член фракции «Регионы Украины» Тарас Чорновил.
По его словам 11 апреля в Верховной Раде был зарегистрирован проект постановления о высказывании недоверия Верховной Радой генеральному прокурору Украины Святославу Пискуну. Он также пояснил, что в случае поддержки парламентом такого решения, оно автоматически должно повлечь за собой отставку Пискуна. «Очевидно, что наша фракция будет настаивать на голосовании по этому проекту постановления», - сказал Чорновил, отметив, что в сопроводительной объяснительной записке подан целый ряд моментов, «которые ну никак не связаны с делом Колесникова».
А вот цитаты из статьи очень ржавого и обиженного на "донецких" Бойко В. ("Черный лебедь" Бориса Колесникова). В этой части статьи он сетует на нарушения при аресте Колесникова, в связи с чем его могут освободить. Но приведенные цитаты будут "в тему".
ЯКІ НАГЛЯДАЧІ, ТАКИЙ І НАГЛЯД
Наступний висновок, який дозволяє зробити аналіз справи Колесникова, стосується діяльності Генеральної прокуратури, зокрема нагляду за дотриманням законності в органах МВС. Якби України мала легітимного генерального прокурора, а не Піскуна, то всі допущені слідчими МВС помилки були б вчасно виправлені. Але замість цього Генпрокуратура продовжує веселити громадськість, не допустивши 6 квітня 2005 року до ізолятора тимчасового тримання захисника Колесникова Андрія Федура та заявивши 8 квітня 2005 року в суді клопотання про відсторонення його від участі в справі. Клопотання заявлене не підставі того, що Піскун, впійманий Федуром у вересні 2002 року на явній брехні, вирішив помститися адвокату й порушив проти нього кримінальну справу, яка досі не закрита. А відповідно до статті 61 п.4 КПК України, захисником не може бути особа, проти якої порушена кримінальна справа.
Ця статті КПК взагалі-то є апофеозом беззаконня минулого режиму, яка дозволяла відстороняти неугодних слідству адвокатів від участі в резонансних справах лише на підставі папірця під назвою „постанова про порушення кримінальної справи” навіть без висунення жодного обвинувачення. А з Федуром взагалі вийшла комедія. У 2002 генерал-лейтенанту податкової міліції Піскуну, уперше призначеному генеральний прокурором України, знадобилися документи Федура, які адвокат зібрав, захищаючи в суді віце-президента банку „Слов'янській” Бориса Фельдмана й які повністю викривали начальника слідчого управління ДПАУ Піскуна та голову ДПАУ Азарова в скоєнні низки тяжких злочинів. Зокрема ці два достойники примудрилися пограбувати сейфи банку „Слов'янській”, викрасти звідтіля векселі Макіївського металургійного заводу на суму біля 180 млн. грн. і продати їх одній із структур Ріната Ахметова за 8% номіналу. Але документи ці Федур постійно возив з собою, а адвокат – фігура недоторкана. Тоді Піскун наприкінці серпня 2002 року, під час слухання в Луганську апеляції на вирок Борису Фельдману, організував напад працівників податкової міліції на Андрія Федура. Автор цих рядків разом з кореспондентом УНІАН залучався слідчими органами МВС в якості понятого для складання протоколу огляду місця події й добре пам'ятає побитого адвоката та нахабні писки податківців, які забрали у Федура автомобіль разом з документами, що лежали в салоні. Але кримінальну справу за фактом побиття Федура прокуратура порушувати заборонила. Натомість за кілька днів по тому генпрокурор Піскун дав інтерв'ю улюбленій газеті „2000”, в якому розповів, що буцімто Федур іздив на краденому автомобілі, який давно перебуває в розшуку.
Адвокат, ясна річ, обурився й подав до суду на газету та Піскуна. Газета вибачилася й надрукувала спростування. Але сам Піскун здаватися не збирався й побіг до Адміністрації Президента з пропозицією порушити проти Федура яку-небудь кримінальну справу, мотивуючи це тим, що Федура треба відсторонити його від захисту інтересів Лесі Гонгадзе – мовляв, заважає фальсифікувати. Медведчук дав відмашку й адвоката кинули до Подільського ІТТ – туди, де згодом кілька днів провів Борис Колесников. Одначе суд визнав затримання Федура незаконним. Тоді прокуратура висунула адвокату обвинувачення в шахрайстві, заявивши, що начебто він підробив генеральну довіреність, на підставі якої керував своїм автомобілем. Піскун навіть знайшов „потерпілого”, машиною якого буцімто заволодів Федур. Але „потерпілий” на допиті категорично заявив, що фабула обвинувачення є брехнею й жодних претензій до Федура в нього не має, а нотаріус, що посвідчив довіреність, не менш категорично стверджував, що ніякої підробки ніхто не вчиняв.
За таких обставин перше, що зробив суд, отримавши кримінальну справу по обвинуваченню Федура – скасував підписку про невиїзд і повернув адвокатові автомобіль. Але вироку досі не має попри те, що навіть слідчий прокуратури, який вів справу, підтвердив у суді, що підсудний нічого ніколи не підробляв. Бо представники обвинувачення постійно затягують справу й не дають судді піти в дорадчу кімнату для написання вироку, майбутній зміст якого давно є очевидним. Урешті-решт, навіть Піскун був змушений визнати безпідставність обвинувачення й знову допустив підсудного Федура представляти інтереси Лесі Гонгадзе. Але в справі Колесникова почалася стара пісня – проти Федура, мовляв порушена кримінальна справа й захищати голову Донецької облради не може. Навіть великий Печерський райсуд визнав це клопотання сміховинним і відхилив пропозицію Генпрокуратури про відсторонення Андрія Федура від захисту Колесникова.
Тому виникає цілком слушне запитання – чи усвідомлює Піскун, що він робить і чи розуміє, які наслідки для України матиме його бурхлива діяльність у випадку, якщо справа Колесникова дійде до Євросуду? І що Луценко буде розповідати в парламенті, якщо судді Апеляційного суду м.Києва, отримавши хабара від „донецьких”, скористаються з того беззаконня, яке коять підлеглі Піскуна, і випустять Колесникова на волю? Між іншим, підстав для того, щоби визнати затримання голови Донецької обласної Ради незаконним, більш ніж досить.
Зокрема, звертаємо увагу міністра внутрішніх справ на те, що Піскун, взагалі-то, є суто приватною особою, а його повноваження генерального прокурора були припинені в судовому порядку ще в грудні минулого року. Це трапилося після того, як адвокати Андрій Федур і Віктор Агєєв подали до Печерського райсуду Києва скаргу на Указ Кучми про поновлення Піскуна на попередній роботі, з якої він був вигнаний по обвинуваченню в корупції. Відповідно до настанов глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України подача скарги зупиняє дію оскаржуваного акта до вирішення питання по суті. Нагадаймо, що саме в такий спосіб було зупинено повноваження попереднього голови Дніпропетровської облдержадміністрації Касянова та ще кількох посадовців, призначених Президентом Ющенком.
Але досі ніякого остаточного рішення за скаргою адвокатів на Указ Президента про поновлення Піскуна не має, як не було й жодного засідання по справі. Заявники навіть звернулися до Апеляційного суду м.Києва з клопотанням про призначення психіатричної експертизи судді Гримич, яка відмовляється розглядати скаргу. Здавалося б – якщо доводи Федура та Агєєва є безпідставними й Піскун дійсно має право очолювати Генеральну прокуратуру України, то чому б не винести з цього приводу судове рішення, залишивши в силі Указ Президента України від 10 грудня 2004 року? Але як би там не було, доки за скаргою не прийнято якогось остаточного рішення (задовольнити, відхилити, залишити без розгляду, припинити провадження), Піскун виконувати повноваження генпрокурора не може, а всі його накази й розпорядженні є незаконними. Отже, незаконним є й наказ про призначення першим заступником генерального прокурора Віктора Шокіна, який порушив кримінальну справу проти Бориса Колесникова. А це означає, що Шокін є також приватною особою й постанова про порушення кримінальної справи проти Колесникова ніякої законної сили не має. Бо закон має бути однаковим для всіх – хоч для Колесникова, хоч для Піскуна. А перед тим, як оголошувати боротьбу з організованою злочинністю та розпатякувати про „верховенство закону”, Віктору Ющенку треба було б спочатку навести бодай елементарний лад в Генеральній прокуратурі.
ЗЫ. В таком случае незаконными являются постановления прокуратуры о закрытии дел против Тимошенко и Мельниченко. |
|
